СПІКЕР:
Палатна Людмила Олександрівна - кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ імені О.О. Богомольця, член мультидисциплінарної робочої групи з розробки галузевих стандартів медичної допомоги за напрямком "Інфекційні захворювання" МОЗ України
АКТУАЛЬНІСТЬ:
Туберкульоз залишається одним з лідерів інфекційних захворювань, він посідає друге місце серед інфекційних хвороб після COVID-19, тринадцяте місце серед причин смерті в світі. Туберкульоз є головною причиною смерті людей, що живуть з ВІЛ. Ситуація в Україні значно ускладнилася останніми роками через реалії нашого життя в умовах війни. Відбувається руйнація інфраструктури, масові вимушені переміщення населення, порушення звичного укладу життя, зубожіння, недоїдання, тривале перебування в погано пристосованих (сирих, холодних, погано вентильованих) приміщеннях великої кількості людей, життя в умовах стресу – все це є тими факторами, що сприяють полегшенню та поширенню передачі різних інфекційних агентів, в тому числі і туберкульозу.
На сьогодні епідемічна ситуація щодо туберкульозу у дітей в нашій країні залишається складною. У структурі захворювання спостерігається збільшення частоти тяжких поширених і гостро прогресуючих форм туберкульозу: туберкульозний менінгіт, туберкульоз внутрішньогрудних лімфовузлів, туберкульозний спондиліт та інші. Наразі проблема, яка виникла в світі та в багатьох країнах щодо туберкульозу у дітей, отримала назву тихої епідемії «SILENT EPIDEMIC» (WHO). У 2014 р. Україна вперше серед 53 країн Європейського регіону ввійшла до п’яти країн світу з найвищим рівнем мультирезистентного туберкульозу у дітей (Білогорцева О. І.).
Недостатня діагностика туберкульозу призводить до розвитку тяжчих, поширеніших форм туберкульозу, і, врешті, до зростання смертності від туберкульозу в дитячому віці. Незважаючи на досягнення щодо діагностики та лікування -туберкульоз залишається однією з основних проблем охорони здоров’я і однією з провідних причин смертності в усьому світі (WHO).
МЕТА ЗАХОДУ:
Представити дані щодо стану захворюваності на туберкульоз в Україні та Європі, продемонструвати на основі детального розбору складних клінічних випадків клінічну картину туберкульозу у дітей, зокрема генералізованої БЦЖ-інфекції, туберкульозного спондиліту, туберкульозного менінгіту, початкові прояви інтоксикаційного синдрому, загальномозкового синдрому, критерії діагностики туберкульозу та особливості проведення диференційної діагностики з герпетичним енцефалітом, пухлиною мозку для оволодіння лікарями достатніми знаннями та навичками для своєчасного виявлення туберкульозу у дітей.
ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ:
Лікарі здобудуть наступні навички:
- знання епідеміології туберкульозу,
- знання особливостей клінічної діагностики туберкульозу у дітей, зокрема генералізованої БЦЖ-інфекції, туберкульозного спондиліту, туберкульозного менінгіту, в тому числі проявів інтоксикаційного синдрому, загальномозкового синдрому та вміння правильно оцінити клінічні симптоми,
- знання критеріїв клінічної та методів лабораторної діагностики,
- вміння вчасно діагностувати та не пропустити туберкульоз у дітей,
- вміння проведення диференційної діагностики у разі туберкульозу з герпетичним енцефалітом та пухлиною мозку
ПИТАННЯ, ЩО БУДУТЬ РОЗГЛЯДАТИСЬ:
На прикладі розбору та детального аналізу складних для діагностики клінічних випадків будуть розглянуті наступні питання:
- епідеміологія туберкульозу,
- особливості клінічної діагностики туберкульозу у дітей, зокрема генералізованої БЦЖ-інфекції, туберкульозного спондиліту, туберкульозного менінгіту, в тому числі проявів інтоксикаційного синдрому, загальномозкового синдрому та вміння правильно оцінити клінічні симптоми,
- критерії клінічної та методів лабораторної діагностики для вчасної діагностувати туберкульоз у дітей,
- проведення диференційної діагностики у разі туберкульозу з герпетичним енцефалітом та пухлиною мозку
