СПІКЕР:

Родіонова Ірина Олександрівна – к.мед.н., доцент кафедри внутрішньої медицини ННЦ “Інститут біології та медицини” Київського національного університету імені Тараса Шевченка, лікар-гематолог, лікар вищої категорії.

АКТУАЛЬНІСТЬ:

Актуальність своєчасної діагностики та лікування патології системи гемостазу випливає з труднощів при медичному веденні та психологічній підтримці пацієнтів з даною патологією.
Раніше вважали, що гемостаз має двоєдине завдання — збереження рідкого стану крові в нормі та зупинку кровотечі при пошкодженні судини, але останні дані свідчать, що система гемостазу має набагато глибше значення. Так, сучасні автори вважають, що значення екстравазальних (периваскулярних) механізмів гемостазу полягає у взаємодії із запаленням, включно з відмежуванням інфекційного джерела, вогнищ деструкції, створенні умов для ефективного фагоцитозу, а також участі у репаративних процесах.
Різноманіття завдань, що стоять перед системою гемостазу, зумовило високу складність цієї системи. Гемостаз забезпечується декількома взаємопов’язаними структурно-функціональними компонентами, до яких належать коагулянтна ланка (плазмові фактори), антикоагулянтна ланка (фізіологічні антикоагулянти), фібринолітична система, клітинні фактори формених елементів крові, фактори згортання і фібринолізу судинної стінки та навколишніх тканин. Їх взаємодія дозволяє системі гемостазу знаходитися в межах фізіологічних коливань: між гіпо- та гіперкоагуляцією.
Порушення системи згортання крові можуть призвести до різних захворювань. Наприклад, дефіцит факторів згортання крові може призвести до таких розладів згортання крові, як гемофілія, тоді як надмірно активна система згортання крові може призвести до тромбозу, який може спричинити такі стани, як тромбоз глибоких вен або інсульт.
Тому актуальними постають питання своєчасної діагностики та лікування патології системи гемостазу, в тому числі, як ускладнення при багатьох захворюваннях організму. Лікарі сімейної медицини можуть стати першою ланкою проведення диференційної діагностики цих станів на основі оцінки об’єктивного статусу пацієнта, результатів лабораторних та інструментальних досліджень. Тому, сімейному лікарю необхідно добре орієнтуватися в методах діагностики та симптоматичного лікування тромбоцитопеній, коагулопатій та тромбофілій.

МЕТА ЗАХОДУ:

Представити дані щодо поширеності, патогенезу, клінічних ознак тромбоцитопеній, коагулопатій та тромбофілій і продемонструвати на основі розбору клінічних випадків принципи діагностики та лікування патології системи гемостазу, які будуть базуватися на засадах доказової медицини.

ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ:​

Лікарі здобудуть наступні навички:
– знання з патогенезу розвитку тромбоцитопеній та тромбофілій;
– розпізнавання ключових симптомів в клінічній картині геморагічного синдрому;
– диференціювання первинних та вторинних тромбоцитопеній;
– призначення необхідних методів обстежень для сучасного лікування гемофілій;
– ведення пацієнтів зі спадковими та набутими тромбофіліями амбулаторно та в соматичних стаціонарах.

ПИТАННЯ, ЩО БУДУТЬ РОЗГЛЯДАТИСЬ:

На прикладі клінічних випадків будуть розглянуті наступні питання:

1)  особливості клінічних проявів імунної тромбоцитопенічної пурпури;

2)  сучасні дані щодо діагностики та лікування гемофілій;

3)  методика розпізнавання ключових симптомів та даних лабораторних досліджень спадкових та набутих тромбофілій, на які повинен звернути увагу лікар загальної практики;

4)  сучасні методи диференційної діагностики первинних та вторинних тромбоцитопеній;

5)  ведення пацієнта з гемофілією А;

6)  особливості ведення пацієнтів зі спадковою тромбофілією;

7)  покази для призначення антикоагулянтної терапії.