Зелінська Ганна Володимирівна – д.біол.н., провідний науковий співробітник ДУ «Інститут ендокринологій та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка», лікар-цитоморфолог вищої категорії, доцент ННЦ НПО НМУ ім. О.О. Богомольця
АКТУАЛЬНІСТЬ:
Захворюваність на онкологічні захворювання постійно зростає в Україні. Головна проблема онкологічних захворювань – значний відсоток пізньої діагностики (30-60%). Відомо, що спеціальне лікування ранніх стадій онкозахворювання дає задовільний результат, стабільну і тривалу безрецидивну виживаність. Світовий досвід демонструє, що ранню діагностику може забезпечити організований на державному рівні скринінг найбільш розширених локалізацій раку. В Україні найбільш поширеними локалізаціями є рак ободової та прямої кишки, рак молочної залози, рак легенів, рак передміхурової залози, рак шлунка, у жінок онкогінекологічні захворювання. Окремо слід виділити рак шкіри і мелану. Рак шкіри є найбільш поширеним онкологічним захворюванням, його мала агресивність, особливо але базальноклітинного раку, вільний та тривалий ріст не складають труднощів для своєчасної діагностики. Меланома є менш розширеним захворюванням, проте мабуть найбільш небезпечним через швидкий ріст та метастазування, і що важливо, хворобливість за останнє десятиріччя зросла вдвічі. Дослідженнями вітчизняних та іноземних вчених доведено, що в Україні після аварії на Чорнобильській АЕС зберігається прогресивне підвищення захворюваності на рак щитоподібної залози до сучасного часу, тому актуальним є питання тимчасової недостатності та лікування раку щитоподібної залози.
Сьогодні профогляди повинні бути доповнені елементами скринінгу найбільш поширених онкологічних захворювань, відповідно до міжнародних стандартів. Важливим питанням є усвідомлення терапевтами, сімейними лікарями необхідність своєчасної діагностики онкологічних захворювань. Лікарі сімейної медицини можуть поставити першу ланку випадкової діагностики злоякісних патологій, в тому числі раку щитоподібної залози, на основі оцінки об’єктивного статусу пацієнта, результатів лабораторних та інструментальних досліджень. У разі війни доступ до медичної допомоги може бути обмежений, це означає, що лікарні первинної та вторинної ланки надання медичної допомоги мають добре орієнтовані в методах діагностики, обліку та профілактики патологій, підозрілих на злоякісні та бути готовими до активізації цих захворювань серед населення в умовах обмежених ресурсів.
МЕТА ЗАХОДУ:
Представити дані про основні принципи, види, критерії та впровадження проблем онкоскринінгових досліджень, розібрати алгоритм діагностики раку щитоподібної залози як приклад ефективної онкоскринінгової програми, продемонструвати на основі розбору клінічних випадків методику проведення ефективного онкоскринінгу, розібрати основні помилки, які заважають успішному онкоскринінговому дослідженню для проведення професійних досліджень. знання та навичок щодо тактики діагностики та ведення захворювання з відчуттям злоякісних захворювань та підтвердженим захворюванням в умовах війни та оцінки індивідуальних ризиків їх ускладнень.
ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ:
Лікарі здобудуть наступні навички:
– знання з епідеміології, етіології, патогенезу та класифікації найбільш розповсюджених злоякісних прогнозів;
– знання основних принципів та критеріїв проведення скринінгових досліджень;
– ознайомлення з основними етапами скринінгових програм;
– знання умов проведення ефективних онкоскринінгових досліджень;
– ознайомлення з основними проблемами онкоскринінгових досліджень;
– ознайомлення з алгоритмом діагностики раку щитоподібної залози як приклад ефективного онкоскринінгового дослідження;
– ознайомлення з основними діагностичними помилками та способами їх усунення під час проведення онкоскринінгових досліджень.
