СПІКЕР:
Палатна Людмила Олександрівна – кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб, член мультидисциплінарної робочої групи з розробки галузевих стандартів медичної допомоги за напрямком “Інфекційні захворювання” МОЗ України, дитячий інфекціоніст, лікар вищої категорії.
АКТУАЛЬНІСТЬ:
В Україні епідемічна ситуація з поліомієліту є незадовільною. Це пов’язано з низьким рівнем охоплення щепленнями дитячого населення, починаючи з 2009 року проти поліомієліту. Протягом 2016-2021 років ці показники в Україні становили 55,2%-83% із коливанням у межах адміністративних регіонів від 20,7% до 96,5%, а також недостатньою ефективністю епідеміологічного нагляду та тим фактом, що спалах поліомієліту, який у 2021 році був викликаний сVDPV2, фактично залишився без адекватної відповіді.
Натепер у світі припинена циркуляція “дикого” поліовірусу типів 2 і 3, також має місце зниження щорічної кількості випадків поліомієліту, викликаного “диким” поліовірусом типу 1 (6-176 випадків протягом 2016-2021 рр.). У той же час спостерігається зростання випадків поліомієліту, викликаних циркулюючими вакциноспорідненими поліовірусами (cVDPV2), зокрема циркулюючим вакциноспорідненим поліовірусом типу 2(cVDPV2). Інтенсивність циркуляції cVDPV2 зросла серед людей (випадки поліомієліту: з 2 у 2016 році до 1081 –у 2020 році).
Перехід України як можна скоріше на застосування виключно IPV на всіх етапах вакцинації з обов’язковим дотриманням рівня охоплення щепленнями 95% і вище є тією необхідністю, що дозволить підтримувати статус вільної від поліомієліту території.
МЕТА ЗАХОДУ:
Представити дані щодо епідеміологічних особливостей, джерела інфекції, шляхів передачі та етіології, патогенезу та класифікації поліомієліту та неполіомієлітних ентеровірусних захворювань у дітей, продемонструвати на основі розбору клінічних випадків методику оцінки ключових клінічних проявів зазначених нозологій, методи діагностики, проведення диференційна діагностика поліомієліту і неполіомієлітних ентеровірусних захворювань та підходи до лікування, специфічної профілактики поліомієліту для опанування практикуючими лікарями професійних знань та навичок щодо профілактики, ранньої діагностики та правильного лікування ентеровірусних інфекцій, в тому числі і поліомієліту.
ПИТАННЯ, ЩО РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ:
На прикладі клінічних випадків будуть розглянуті наступні питання:
1. Епідеміологічні особливості захворювань, спричинених ентеровірусами, механізми передачі інфекції.
2. Клінічні форми поліомієліту:
– атипові форми (абортивна, інапарантна);
– непаралітична (менінгеальна) форма;
– паралітичні форми (спінальна, бульбарна, понтинна, поєднана).
3. Розбір клінічних кейсів різних форм ентеровірусної інфекції.
4. Методи ранньої лабораторної діагностики ентеровірусних інфекцій, в тому числі поліомієліту.
5. Підходи до лікування ентеровірусних інфекцій згідно протоколів BMG
6. Проведення диференційна діагностика гострих млявих паралічів при поліомієліті з синдромом Гійєна-Барре, травматичним невритом та іншими захворюваннями.
7. Що таке ВАП-вакцин-асоційований поліомієліт, клініко-лабораторні критерії.
8. Імунопрофілактика поліомієліту в Україні.