СПІКЕР:

Родіонова Ірина Олександрівна – к.мед.н., доцент кафедри внутрішньої медицини ННЦ “Інститут біології та медицини” Київського національного університету імені Тараса Шевченка, лікар-гематолог, лікар вищої категорії.

АКТУАЛЬНІСТЬ:

Актуальність своєчасної діагностики та лікування причин виникнення підвищення або зниження еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів в аналізах крові, випливає з труднощів при медичному веденні та психологічній підтримці пацієнтів з різною патологією у внутрішній медицині.
Звісно, що зміни показників загального аналізу крові вказують лікареві на природу захворювання і допомагають визначитися з діагнозом або методами подальших досліджень. Результати аналізу використовуються для оцінки гостроти і активності патологічного процесу, вони необхідні для прогнозування подальшого перебігу захворювання та оцінки ефективності терапії. Загальний аналіз крові є одним з обов’язкових досліджень перед проведенням планових хірургічних втручань.
«Норма» при загальному аналізі крові – поняття широке, так як нормальні значення основних показників різні для чоловіків і жінок; людей старшого віку, дорослих і дітей; здорових людей і тих, що мають хронічні захворювання. Тому результати аналізів обов’язково повинні інтерпретуватися лікарем, так як причини змін можуть бути різні. Наприклад, такий показник, як ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) може змінюватися за запальних процесів, спровокованих інфекціями, онкологічними або автоімунними хворобами. Кількість, форма і розміри еритроцитів, їх насичення гемоглобіном змінюються при анеміях або поліцитемії. Ступінь тяжкості анемії і ефективність її лікування оцінюються за розподілом еритроцитів за обсягом, середнього обсягу еритроцитів, середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті і рівню гемоглобіну.
Зростання кількості лейкоцитів може бути спровоковане запальним процесом, інфекцією або появою лейкемії. Зниження їх кількості може вказувати на зміни в кістковому мозку або автоімунний процес. Зміни кількості тромбоцитів можуть свідчати про порушення згортання крові або хвороби кісткового мозку. За співвідношенням кількості всіх формених елементів крові до плазми, що називається гематокрит, можливо виявляти анемії.
Насамперед, лікарям різних спеціальностей слід пам’ятати, що поява тромбоцитозу може призвести до виникнення тромботичних ускладнень: гострого інфаркту міокарда, тромбозу брижової вени та тромбоемболії легеневої артерії. В той час, як зменшення або підвищення кількості лейкоцитів про наявність будь якої лейкемії або інфекційного захворювання.
Таким чином, актуальними постають питання своєчасної діагностики, а в подальшому лікування різних захворювань, які пов’язані зі змінами в загальному аналізі крові. Лікарі сімейної медицини можуть стати першою ланкою проведення диференційної діагностики цих станів на основі оцінки об’єктивного статусу пацієнта, результатів лабораторних та інструментальних досліджень. Тому, особливо сімейному лікарю необхідно добре орієнтуватися в методах діагностики при зміні показників загального аналізу крові.

МЕТА ЗАХОДУ:

Представити дані щодо поширеності, патогенезу, клінічних ознак захворювань системи крові і продемонструвати на основі розбору клінічних випадків принципи діагностики при зміні показників аналізу крові, які будуть базуватися на засадах доказової медицини.

ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ:​

Лікарі здобудуть наступні навички:
– знання з патогенезу розвитку анемії;
– розпізнавання клінічних проявів різних варіантів анемій
– розпізнавання ключових симптомів в клінічній картині гострих та хронічних лейкемій;
– диференціювання первинних та вторинних лейкопеній;
– знання сучасних методів диференційної діагностики первинної та вторинної тромбоцитопенії;
– призначення необхідних методів обстежень для сучасного лікування первинного та вторинного тромбоцитозу;
– ведення пацієнтів із хронічними лейкеміями амбулаторно та в соматичних стаціонарах;
– знання щодо призначення симптоматичної терапії пацієнтам із панцитопенією.

ПИТАННЯ, ЩО БУДУТЬ РОЗГЛЯДАТИСЬ:

На прикладі клінічних випадків будуть розглянуті:

1)  особливості клінічних проявів різних варіантів анемій;

2)  сучасні дані щодо діагностики та лікування гострої та хронічної лейкемії;

3)  методика розпізнавання ключових симптомів різних захворювань при наявній лейкопенії, на які повинен звернути увагу лікар загальної практики;

4)  сучасні методи диференційної діагностики первинної та вторинної тромбоцитопенії;

5)  ведення пацієнта з тромбоцитозом;

6)  особливості ведення пацієнтів з хронічною лейкемією;

7)  призначення симптоматичної терапії пацієнтам із панцитопенією.